Розвивальне навчання

Сутність технології особистісно орієнтованого навчання

Метою розвивального навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу до самостійного навчання.

Завдання розвивального навчання: формування особистості з гнучким розумом, розвиненими потребами до подальшого пізнання й самостійних дій, певними навичками та творчими здібностями.

Ефективності уроку сприяють такі знання вчителя:

• про рівень розумового розвитку учнів;
• про їх ставлення до навчання;
• про вміння самостійно організовувати свою розумову діяльність;
• про творчий настрій на уроці;
• про психологічний контакт із класом;
• про вміння вчителя організовувати пізнавальну діяльність учнів.

Учитель повинен досить точно окреслити ті умови, що сприятимуть розвитку розуму, обмеживши ті, які цьому заважають і гальмують його розвиток. Від несподіваних і щораз неповторних варіацій позитивних і негативних умов і залежить у кожному індивідуальному випадку рівень розвитку розуму, здатності до судження.

Фрагмент уроку із застосуванням технології розвивального навчання.

Тема: Пряма і непряма мова. Інтонування речень з прямою мовою

Мета: поглибити знання учнів про пряму мову; формувати загально пізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою, а також використовувати їх в усному і писем­ному мовленні; відрізняти пряму мову від непрямої; за допомогою мовленнєво-комунікативного ди­дактичного матеріалу виховувати у школярів любов і повагу до народних звичаїв, а також розуміння усної народної творчості.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

Хід уроку

Організаційний момент

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

Вступне слово вчителя

► У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтво­рювати висловлювання інших. Існує пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма (непряма мова).

   Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити речення з прямою і не­прямою мовою, з цитатами, репліками діалогу та визначати особливості їх, ви­ражальні можливості; отримаєте знання про розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі та зможете їх обґрунтовувати; здобудете вміння й навички за­міняти пряму мову непрямою та порівнювати виражальні можливості різних способів передачі прямої мови; усвідомите роль речень із прямою мовою та діалогів у процесі створення усних і письмових висловлювань різних видів.

I. Актуалізація теоретичних понять з теми

Бесіда за запитаннями

Ø  Що вам відомо про пряму мову з попередніх класів?

Ø  З якою метою люди використовують пряму мову?

Ø  Яку структуру мають речення з прямою мовою?

Ø  Пригадати інтонаційні особливості прямої мови. Навести приклади.

II. Засвоєння нових знань

Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Вибіркова робота на основі тексту

► Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Знайти й виписати речення з прямою мовою. Якого значення вони надають висловлюванню? Проаналізувати структуру їх.

БАБУСИНА НАУКА

      Гумор такою ж мірою відображає духовний світ народу, як його пісні, казки, легенди. Український народний гумор — образний, добре приперчений, оптимістичний, необразливий, викликає усмішку, а не брутальне «ги-ги».

      «Як спалось? Чи сухо всталось?» — запитувала мене малу ранком бабуся. Якщо я довго затримувалась у ванній, приказувала: «Не мийся так довго, бо станеш біла-біла, ворона подумає, що сир, і вкраде». Коли я сумувала, ра­дила: «Бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву». А ще зи­чила: «Дай тобі Бог здоров'я в ручки, у ніжки і в животик трішки».

    Від баби Люби почула я такі розповіді. Везуть помираючого від голоду на цвинтар, а назустріч йому стара: «Чоловіче, візьми сухарик, з'їси та й одужаєш». А він у відповідь: «Та це ж треба води накачати, та наносити, та сухар розмочити... Поганяй до ями!»

    Пам'ятаю бабусині приказки: «Дай Боже нашому теляті вовка з'їсти», «Не дай Боже свині роги, а мужику — панства» і улюблену — «Що громаді, те й бабі» (/. Ганюкова).

Пояснити зміст бабусиних приказок.       

Опрацювання теоретичного матеріалу

Речення прямої мови	Засоби зв'язку	Приклади
		пряма мова		непряма мова
Розповідне	сполучники: що, ніби, щоб	Передихнула, про­мовила вголос: «Я вільна» (Р. Іваничук).		Передихнула, про­мовила вголос, що вільна.
Питальне	сполучники чи спо­лучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де, коли, як тощо	«А куди ви їдете, люди добрі?» — осмі­лився спитати Пав-лусь (А. Чайковський).		Павлусь осмілився спитати, куди вони їдуть.
Речення прямої мови	Засоби зв'язку		Приклади
			пряма мова	непряма мова
Спонукальне	сполучник щоб		«Тосю, ану йди сюди!» — закричав Юрко (Є. Гуцало).	Юрко закричав, щоб Тося підійшла.

► Намалювати схеми до речень з прямою мовою. Пояснити розділові знаки.

1. «Гарна музика»,— шепнула заслухано Дарка (І. Вільде). 2. Махнові ж своє муляло: «Перекази козацькі, вони хай трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають». 3. Вус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни» (О. Гончар). 4. «Антон не з таких,— ска­зав Мартин Джура,— проти своїх Антон не піде» (П. Панч). 5. «Свій мед, пер­шої взятки,— не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: — Уже чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О. Гончар). 6. «А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський).

1. «П»,—  а.          2. А: «П».             3. А: «П».             4. «П,—а,—п»

5. «П,—а: —П…»     6. «П?» — а.

► Виконання творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Дослідження-трансформація

► Прочитати речення. Проаналізувати їх, визначивши слова автора та пряму мову. Пояснити розділові знаки.

1. «Що ж ти, Петре, стоїш, заступаючи півнебокраю?» (О. Забужко). 2.    «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше»,— зазначав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?» 4. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

Перебудувати подані речення у складні. Записати їх. Що змінилося?

Алгоритм застосування технології:

► Навіщо? 

Дана технологія застосовується для активізації творчого мислення учнів, їх переходу до самостійного навчання, вміння уважно слухати та сприймати;

► Коли?

Найкраще застосовувати технологію на другому та третьому етапах уроку: засвоєння (сприймання учнями теоретичний матеріал, застосування отриманих знань на практиці);

► Як?

Застосовувати пошукові вправи, завдання на розвиток уваги, сприймання на слух, перебудувати речення тощо. Активізувати наочне сприймання матеріалу (схеми, таблиці, презентації)