Проблемне навчання

Нині в педагогіці все більше уваги приділяється питанню про місце і роль проблемного навчання в школі, про шляхи його реалізації під час уроків, про ефективність застосування.

Основними завданнями проблемного навчання є:

·        розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь;

·        виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;

·        засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності.

Беручи до уваги реалізацію цілей проблемного навчання, можна виділити такі типи уроків:

·        урок-диспут;

·        урок-відкриття;

·        урок-пошук істини;

·        урок-дослідження;

·        урок-семінар.

Фрагемент уроку на тему “Фразеологізми – дорогоцінні діаманти в суцвітті української лексики” з української мови в 10-му класі

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми у мовленні; збагачувати й активізувати словниковий та фразеологічний запас учнів; розвивати творче мислення, комунікативну активність учнів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами випереджального завдання.

Вид уроку: урок-дослідження.

Хід уроку

 1. Робота в парах (на картках)

Дослідити, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

Білий папір	Біла ворона (та, що відрізняється)
Дати хліба	Дати перцю (покарати)
Відкрита каструля	Відкрита душа (щира людина)
Каша з молоком	Кров з молоком (краса, здоров’я)
Майстер виробничого навчання	Майстер на всі руки (фахівець, спеціаліст)
Водити за руку	Водити за носа (обдурювати)
Товкти просо в ступі	Товкти воду в ступі (марна робота)
І риба і м’ясо	Ні риба ні м’ясо (ніякий)
Гнути залізо	Гнути кирпу (зазнаватися)
Набити ґулю	Набити руку (навчитися)

Очікувані відповіді. Словосполучення першої (лівої) колонки творять у процесі мовлення, їх зміст відповідає значенням слів, з яких складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. У першому словосполученні, наприклад, прикметник білий вказує на колір і може бути замінений на інший (рожевий, сірий). Це саме можна сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.

Доповнення вчителя. Граматично організоване вільне поєднання слів  називається синтаксичним, або вільним словосполученням.

Очікувані відповіді. Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом; ні риба ні м’ясо означає ніякий тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів – фразеологізми.

Доповнення вчителя. Отже, фразеологізми – це стійкі сполучення слів, що за своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не складається з окремих лексичних значень його компонентів. Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, серце з перцем – норовливість).

Пошукова робота. Фразеологічний диктант 

Учні пояснюють значення фразеологізмів.

Ø Ахіллесова п’ята. У переносному значенні – «слабке, вразливе місце».

За старогрецьким міфом, мати Ахіллеса морська богиня Феміда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Купаючи, мати тримала дитину за п’яту, і води Стікса не обмили її. Стріла Паріса, спрямована богом Аполлоном, влучила в п’яту, і Ахіллес загинув.

Ø Дамоклів меч. Вислів вживається у значенні «постійна небезпека». За  старогрецькою легендою, Дамокл, придворний сіракузького владики Діонісія, позаздривши своєму володарю, назвав його найщасливішим із людей. Під час бенкету Діонісій наказав посадити Дамокла на своє місце і віддавати йому царські почесті. Але ось Дамокл підняв очі і завмер: прямо над його головою був підвішений на кінській волосині вістрям вниз важкий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив, що цей меч є символом тих небезпек, яких владар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтурботне життя.

Ø Неопалима купина. У біблійній книзі Вихід розповідається про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав («неопалима купина»).

Ø Нитка Аріадни. Вислів має таке значення: «надійний дороговказ, спосіб, з допомогою якого можна вийти із складної, заплутаної ситуації».

На острові Кріт в лабіринті цар Мінос поселив свого сина Мінотавра – потвору з головою бика, лютого і кривожерного. Раз на дев’ять років афіняни платили Міносу данину – сім хлопців і сім дівчат, яких потім кидали в лабіринт, а Мінотавр їх поїдав. Коли втретє готували таку данину, грецький герой Тесей, який глибоко співчував батькам вибраних хлопців і дівчат, вирішив поїхати з ними.

Аріадна, дочка царя Міноса, закохалася з першого погляду в красеня Тесея і пообіцяла йому допомогти вбити свого виродка-брата, якщо він забере її з собою до Афін як дружину.

Дедал, закінчивши будувати лабіринт, дав Аріадні магічний клубок ниток і навчив, як ним користуватися, щоб вийти з лабіринту. Цей клубок Аріадна дала Тесеєві та подарувала йому меч, за допомогою якого він убив Мінотавра. З допомогою нитки він вийшов з лабіринту і відплив до Афін з Аріадною, звільненими хлопцями та дівчатами. Вислів почав вживатись у переносному значенні і став крилатим.

Ø Зарубати на носі.

Значення. Запам'ятати міцно, раз назавжди.

Походження. Слово «ніс» тут зовсім не означає орган нюху. Як це не дивно, воно означає «пам'ятна дощечка», «бирка для записів». У давнину неграмотні люди всюди носили з собою такі палички і дощечки і на них робили всілякі замітки, зарубки. Ці бирки і звалися носами.

Проблемне запитання.

На вашу думку, які джерела походження фразеологізмів?

Очікувані відповіді.

1. Основним джерелом витворення і поповнення фразе­ологізмів є жива народна мова, з якої надходять у літера­турну влучні вирази, прислів'я, приказки, дотепи, жарти. Такі вислови пов'язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу: дати гарбуза, піймати облизня, вусом не моргнути, теревені правити, крутиться на язиці, свиню підкласти, передати куті меду, витрішки продавати, без задніх ніг, розбити глека, позичити в сірка очей, купувати кота в мішку тощо.

2. Значна частина фразеологізмів української мови за походженням є виразами професійно-виробничого мовлення: де тонко, там і рветься, розмотати клубок (з мови ткачів); куди голка, туди й нитка, вушко голки, білими нитками шите, на живу нитку (з мови кравців); брати в лещата, між молотом і ковадлом, куй залізо, поки гаряче, гайки підкрутити (з мови ковалів); брати бика за роги; прокла­сти першу борозну, повертати голоблі (з мови господарів); змотувати вудки, клювати на живця (з мови рибалок); увіходити в роль, як по нотах, коронний номер, у своєму репертуарі, попасти в тон (з мови артистів); схрещувати мечі, не нюхати пороху, здавати позиції, брати рубіж (з мови військових) та ін.

3. Є в українській мові й фразеологізми античного походження: дамоклів меч, авгієві стайні, муки Тантала, прокрустове ложе, езопівська мова, гордіїв вузол, нитка Аріадни, яблуко незгоди, золоте руно, канути в Лету, цар­ство Аіда, ахіллесова п'ята, гомеричний сміх, діогенова бочка, олімпійський спокій, мов фенікс з попелу, між Сціллою і Харібдою, Сади Семіраміди.

4. Фразеологізми біблійного походження: Адам і Єва, блудний син, брат піднявся на брата, вавилонське стов­потворіння, вигнання з раю, випити гірку чашу, глас вопіющого в пустині, дерево пізнання добра і зла, до сьомого коліна, долина печалі, земля обітована, змій-спокусник, іти на Голгофу, Іуда Іскаріот, іудині срібники, книга за сімома печатями, каїнова печать, нести свій хрест, Ноїв ковчег, поцілунок Іуди, розіпни його, сад гетсиманський, сім смертних гріхів, тайна вечеря, терновий вінок, умивати руки, у поті чола, фіговий листок, манна небесна та ін.

5. Крилаті слова — це образні вислови, цитації, афориз­ми, що вийшли з відомих літературних чи публіцистичних джерел і зажили своїм окремим життям, стали акумульо­ваним, стислим вираженням важливої ідеї, думки, сентенції: Викинути ідола в Дніпро (літопис); О часи! О звичаї! (Марк Туллій Ціцерон); лицар печального образу (Мігель Сервантес де Сааведра); бути чи не бути (У. Шекспір); О мить прекрасна, зупинись! (Йоган-Вольфган Гете); герой нашого часу (М. Лермонтов); Апостол правди і свободи, караюсь, мучусь, але не каюсь (Т. Шевченко); чуття єдиної родини, сталь і ніжність, перемагать і жить, сонячні кларнети (П. Тичина); Нове життя нового прагне слова (М. Риль­ський); Найбільший скарб усього людства є сама людина, Дитинство дивується, молодість обурюється, тільки літа дають нам рівновагу. Всяка справа має свою нудьгу (О. Дов­женко) [11, c. 75].