Інтерактивне навчання

Інтерактивне навчання — це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.О.Сухомлинського, учителів-новаторів 70—80-х років (Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є.Ільїна, С. Лисенкової та ін.), теорії розвивального навчання. У Західній Європі та СІЛА групові форми навчальної діяльності активно розвивалися і удосконалювалися. Наприкінці XX ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різних предметів від молодшого шкільного віку до старшого. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (СІЛА, штат Меріленд) у 1980-х роках, свідчать, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії і практику.

Результати цих досліджень отримали назву "Піраміда навчання":

• Лекція - 5% засвоєння;
• Читання - 10%;
• Відео, аудіо матеріали - 20%;
• Демострація - 30%;
• Дискусійні групи - 50%;
• Практика через дію - 70%;
• Застосування отриманих знань відразу ж пілся засвоєнні - 90%.

Дослідження, проведене в одному з американських „коледжів, де переважає лекційна форма навчання, показало, що учні неуважні приблизно 40 відсотків часу. Більше того, коли за перші десять хвилин студенти ще можуть запам’ятати 70 відсотків інформації, то за останні десять хвилин уроку вони сприймають всього 20 відсотків матеріалу.

Два відомих фахівці в галузі кооперативної освіти Д. та Р. Джонсон разом з К. Смітом вказують на кілька проблем, пов’язаних із читанням лекцій: 

• увага слухачів знижується з кожною хвилиною;
• ця форма навчання подобається тим, у кого розвинена в основному слухова пам’ять; 
• рівень засвоєння фактичного матеріалу низький; 
• вважається, що всім учням потрібна однакова інформація, і всі учні засвоюють її однаковими темпами, що насправді не так.

Використання наочності під час лекції збільшує запам’ятовування матеріалу від 14 до 38%. Експеримент, проведений американськими дослідниками, показав, що використання візуальних засобів під час вивчення слів на 200 відсотків поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40 відстків менше часу, вона підсилює усну подачу матеріалу. Наочність варта не тільки сотень слів, а й утричі ефективніша за одні лише слова.

Якщо ж до роботи залучається слухова й зорова пам’ять, є більше шансів задовольнити потреби різних учнів. Однак використання лише зорової та слухової пам’яті недостатнє.

Європейськими педагогами розроблена Інтерактивна модель навчання.

Схема даної моделі відображає постійне спілкування учителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. При навчанні за такою моделлю застосовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо сильні та слабкі сторони моделі:

Сильні:

1. Розширюються пізнавальні можливості студента (набуття знань, аналіз, застосування інформації з різних джерел).  

2. Як правило, високий рівень засвоєння знань. 

3. Викладач без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань в учнів.

4. Викладач має можливість розкритись як організатор, консультант. 

5. Партнерство між викладачем і студентами та всередині студентського колективу/

Слабкі: 

1. На вивчення певної інформації потрібен значний час. 

2. Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів

3. У викладача відсутній досвід такого виду організації навчання. 

4. Відсутні методичні розробки в організації занять за інтерактивними технологіями.

Фрагменти уроків з різними методами.

Тема: Частини мови ( 11 клас)

Мета:  узагальнити і систематизувати знання учнів про частини мови, удосконалювати вміння й навички стилістично доцільно їх використовувати  у власному мовленні; розвивати  комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, збагачувати словниковий  запас учнів;  виховувати в школярів  за допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного матеріалу любов  до України, почуття патріотизму, шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні.

Обладнання:  таблиця, роздавальний матеріал.

Тип уроку : урок узагальнення і  систематизації знань.

Хід уроку

II. Засвоєнні нових знань

Учитель.  Сьогодні на уроці ми повторимо,  систематизуємо і узагальнимо знання про частини мови їх  морфологічні, лексичні і  синтаксичні  ознаки. Для того щоб закріпити знання, отримані на минулих уроках, та перевірити готовність кожного учня - пропоную розділитися на групи. 

Робота в групах. (Для перевірки завдання учасник кожної групи називає по одному слову та характеризує його ( ланцюжком)).

Група 1.    Запишіть  текст, знайдіть дієслова, визначте вид, час, спосіб.

Україна  давно так  багато і так  самовіддано не молилася,  як упродовж останніх місяців.  Від самого початку і дотепер поруч із людьми  на барикадах,  біля палаючих бочок на сцені, у храмах, наметах – священики Майдану.

Євромайдан – сучасне явище  всесвітнього значення.  Протягом короткого часу на ньому  не лише  сконцентрувалася величезна енергія народі, але й відбулося  одухотворення  майданівців  в умовах  безпосередньої загрози життю.  Люди втрачали страх смерті.  То був духовний прорив, то  подвиг в ім’я майбутнього.

Група 2.   Запишіть текст, знайдіть числівники.  Дайте визначення числівника.

22 лютого  на барикаді  по вулиці Інститутській – гора шин. Горять свічки. Кияни  зносять квіти, кладуть у довгий ряд і хрестяться.  Вразлива картина:  одну поранену літню жінку почав добивати міліціонер.

А друга  підскочила до нього,  як кішка,  і вчепилася в обличчя.  Він відступив і поранену  забрали. «Беркут»   зупинила тільки  стіна вогню.  Євромайданівці  відгороджувалися від них, як від дикого звіра.  А вони й були звірами:  тішилися,  коли хтось падав, раділи, добивали…

Група 3.  Підготуйтеся до виразного читання тексту, запишіть, знайдіть займенники, визначте їх  синтаксичну роль.

                     Мамо, не плач.

                     Я повернусь весною.

                     У шибку пташинкою

                     Вдарюсь твою.

                     Прийду на світанні

                     В садок із росою,

                     А, може, дощем

                     На поріг упаду.

                     Голубко, не плач.

                     Так судилося, ненько,

                     Вже слово, матусю,

                     Не буде моїм.

                     Прийду і попрошуся

                     В сон твій тихенько,

                     Розкажу, як  мається

                      В домі новім.

Вищезазнчений метод роботи в групах є складовою інтерактивного навчання. Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будьяких дидактичних цілей: 

- засвоєння знань;

 - закріплення нового матеріалу; 

- перевірки раніше вивченого тощо. 

За умов групової роботи всі учні отримують можливість висловлювати свою думку, говорити. Робота в групах дає можливість учням подумати, обмінятись ідеями спочатку з учасниками групи, і лише потім озвучити їх перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитись від виконання завдання. Під час роботи в групах можна швидко виконати завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу, головна перевага роботи в групах - до роботи залучаються всі учасники навчального процесу, це дає можливість оцінити всіх. 

Тема уроку: «Види складних речень. Інтонування різних видів складних речень.»

Мета уроку: ― закріпити теоретичні знання про різновиди складних речень; сприяти формуванню вмінь конструювати та моделювати знання, замінювати одні конструкції іншими і виявляти зміни в синтаксичних та смислових відношеннях між частинами; встановлювати зв’язки між мовними явищами на основі їх зіставлення; розвивати культуру усного мовлення, спонукати учнів до виконання творчих завдань; стимулювати до вибору мовних явищ; виховувати інтерес до рідної мови.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Експрес – опитування з теми «Просте речення ». (Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»)

– Які граматичні ознаки розповідних, спонукальних і питальних речень?

– Які дієслова можуть виконувати допоміжну роль у дієслівному скаденому присудку?

– Які дієслова, крім дієслівної зв’зки є, можуть входити до іменного складеного присудка?

– Наведіть приклади узгоджених і неузгоджених означень.

– Чому прикладка визначається як різновид означень. 

ІІ. Опрацювання нового матеріалу.

 Колективна робота.

 2). «Два – чотири – всі разом».

 Викладач пропонує учням з даного тексту виписати складносурядні та складнопідрядні речення.

(Учні працюють у парах. Потім об’єднуються в четвірки. По закінченні виконання роботи викладач від кожної четвірки викликає по одному представнику і той називає речення, під час відповіді інші «четвірки» уважно слухають і доповнюють, якщо потрібно своїх одногрупників).

Цвітуть сади

Вечірня вулиця – в берегах вишневого цвіту. Вечірня вулиця – наче дно річки, по якому ти йдеш, ідеш по грузькому піску, а з обох боків над тобою здибилися білі пахучі хвилі. Вони поки що застигли, вони поки що дивляться цікаво на тебе кожною своєю квіточкою, вони ніби очікують слушної миті, щоб линути до низу, в цей неприродний вакуум, і залляти його до верхів. Накрапає теплий, справді – таки дрібен-дрібен дощик, дерева стоять чи то в парі, чи то в ріденькому туманці, який зм’якшує все, злагідніє, і маєш таке відчуття, ніби зараз ти присутній при акті першотворення, наче ти перенісся в первісні часи. Бо й тоді так само цвіло дерево…

Можна стежити, як смеркає небо, повітря, й розквітлі дерева теж смеркають. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають вони похмурим посланцям ночі, проте не все, проте дещо залишають і собі. А тому, гаснучи, не зовсім пригасають, і пізнього вечора вони обачно так, хворобливо світяться. Потім і вночі, коли вийдеш на них подивитися, вони вперто не примиркають, випромінюючи хоч і коротке, хоч і зжухле, та все ж таки світло. А далі вже, під ранок, вони, ніби омившися свіжістю, починають теж розвиднятися разом із досвідком, і недавно прижухле їхнє світло займається невбитою внутрішньою нагою. І хоч як прагла погасити їх ніч, хоч як силкувалася вбити їхню чисту душу, – але не вбила, й ось тепер, при сонці, всі вони раптом вибухнули ясним цвітінням, і воно таке яскраве, що затьмарює цей день… Є. Гуцало.

Два – чотири – всі разом. 

Мета: цю технологію доцільно використовувати для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та дискутувати. До навчального процесу залучаються усі учні. 

Мозковий штурм. 

Використовується для вироблення уміння приймати декілька рішень конкретної проблеми, спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дозволяє їм вільно висловлювати свої думки. 

Мета: зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу.